На текущей парламентской неделе в Раде (депутатами Мустафой Джемилевым, Олегом Ляшко и др.) зарегистрирован проект Обращения к ООН, ПАСЕ, ПА ОБСЕ, а также «мировым лидерам и всем членам мирового сообщества» с очередной просьбой «меджлисо-руха»: осудить «нарушение» прав и свобод крымских татар («агрессор», разумеется – Россия). Данные мужские потуги «тандема» депутатов, заведомо далеких, и – территориально, и – статусно (и еще по ряду, в т.ч. пикантных обстоятельств), от чаяний и интересов простых крымчан (и, в частности, крымских татар, мусульман), имеют ясную и довольно таки простую главную цель: постараться дестабилизировать внутрикрымскую межэтническую ситуацию, в очередной раз вбить клин между основными этническими группами Тавриды.

В «шлейфе» авторов есть, конечно, и иные задачи: а) — «глобальные, на весь Крымский полуостров» задачи, на которые у самого Киева нет сил (и для решения оных украинские депутаты и призывают «мировое сообщество» в помощь), и б) — «шкурные, самих авторов Обращения» — и вот об этом подробнее.

Итак, кого же обижают российские власти Крыма?

В перечне конкретных фамилий, за которых ходатайствуют «желто-голубые» Джемилев с Ляшко:

1. … сам Мустафа Абдул-Джемильевич (М.Джемилев; ну не смешно ль?).

2. Синавер Кадыров – его подельник по организованной преступной группировке (ОПГ) «меджлис-курултай». В Крыму известен, как экстремист, основатель движения в поддержку ранее осужденных «меджлисовских» радикалов, напавших в составе банды из трех десятков человек с палками и арматурой весной 2004 года вначале на телегруппу ОРТ в Симеизе (Ялта), а затем порезавших ножами и «заточками» славянскую молодежь (при задержании — стреляя в милиционеров-татар в одном из симферопольских клубов; т.н. дело о «Коттоне», дело банды К.Абдуллаева).

3. Рефат Чубаров – преемник «на меджлисе», закадычный друг Джемилева (и очевидно теперь – такой же близкий парень Олегу Ляшко). Некогда «верный ленинец», выпускник-отличник престижного московского вуза, затем – директор Музея Великой Октябрьской революции в Риге (а в итоге – антикоммунист, русофоб, «укро-хунтовец»).

4. Исмет Юксель – учредитель и спонсор турецкого информагентства «QHA», некий гражданин Турции, которому летом прошлого года, за целый ряд подстрекательских статей по Крыму, всего-то: запретили на 5 лет въезд на территорию РФ. Теперь и «QHA», и его стамбульский хозяин-менеджер Юксель вещают из Киева (видимо, поэтому авторы Обращения продолжают упорно называть этого «понаехавшего» в украинскую столицу турка своим «земляком»).

Для этой довольно таки пестрой и колоритной «четверки» Ляшко с Джемилевым требуют от мирового сообщества, ни много, ни мало: «права на проживание на своей земле, беспрепятственно въезжать в Крым и выполнять свои функции как руководителей и представителей меджлиса». Более того, они призывают украинских коллег-депутатов их в этом поддержать! Определенно рассчитывают на «свидомое» большинство в Раде.

Т.о., обращаясь в адрес «высокого мирового сообщества», авторы проекта Обращения даже в тексте не скрывают, что вышеназванные «четыре татарина» — это функционеры преступной в Крыму, Российской Федерации экстремистской организации «меджлис-курултай».

Кроме «банды четырех», в Обращении присутствует и другач «рыба»:

— Ахтем Чийгоз, убийца беременной С.Бондаренко, числившийся все эти годы «по меджлису», «то председателем ревкомиссии», то «членом Избиркома курултая», то главарем «Бахчисарайского меджлиса» (а в «миру» — был примитивным крышевателем незаконных кафе-шалманов на горе Ай-Петри, некогда незаконно «приглядевших» себе этот «жирный кусок» Крымского государственного горно-лесного заповедника). Последняя и самая понятная, особенно крымским татарам, должность у Ахтема — «у господ Чубарова и Джемилева» (не изменила эту «собачью преданность» и убийство сыном Джемилева близкого родственника Чийгоза, «деньги – не пахнут»). На фоне многолетней вседозволенности, «реактивный» по характеру Чийгоз «вляпался» в организацию массовых беспорядков зимой прошлого года (результатом которых стали тяжкие последствия с несколькими смертями). Теперь Ахтем – «под замком». Нарушать, как это было «при Украине», мораль и законы, «бузить» и убивать – он уже безнаказанно, поверьте, не будет! Скандальный Чийгоз после своего ареста, было «объявил о голодовке», но, то ли по своей природной трусости, то ли еще из-за чего, вскоре «скис»;

— бахчисараец Али Асанов, судакчанин Мустафа Дегерменджи и красногвардеец Талят Юнусов – молодые подручные А.Чийгоза, «подсевшие на подвал» вслед за своим невменяемым и «непотопляемым» вожаком. Им, как и А.Чийгозу, инкриминируется участие в массовых беспорядках (часть 2 статьи 212 УК РФ — «от трех до восьми»). «Отмазка» арестованных: это было «при Украине», а сейчас, мол — мы же все «в России!», не была принята российскими правоохранителями (зато — представьте всю двусмысленность позиции подозреваемых «меджлисовцев» в свете описываемого Обращения Джемилева/Ляшко. Их киевские «соратники», по всей видимости, тоже сами пока «не догоняют» этого аргумента своих подзащитных).

Надо сказать, что на родине, в Крыму, родственники арестованных эффективнее и главное — проще пытаются аргументировать их освобождение (чем упомянутые киевские народные слуги «через ООН»): у А.Асанова, мол, трое детей и жена беременная, а у М.Дегерменджи – все наоборот, но тоже «оправдание» — родители, мол, старенькие и немощные. Дешево и сердито.

У «обездоленного» Т.Юнусованашлись деньги на адвоката, который черным по белому утверждает, что его клиент «тоже не причем» (однако юрист добавляет: «Его дочери три года и у него – гепатит». Так что теперь вполне объяснимо, почему «клиент», по крайней мере, пока полностью не выздоровеет, не будет контактировать с малолетним ребенком).

И вообще, не все так плохо в «оккупированном» Крыму: Эскендера Эмирвалиева – уже отпустили, а Эскендера Кантемирова – выпустили. Причем, под поручительство еще одного Эскендера – Белялова – бывшего лидера «Сакского меджлиса», умудрившегося за календарный год «сесть на должность» советника Полномочного представителя Президента России в Крымском федеральном округе (г.Симферополь), войти в Общественный совет по межнациональным отношениям при Президенте России (г.Москва), а теперь еще и стать поручителем (в Киевском, заметьте, райсуде столицы Крыма). Так что и здесь у авторов Обращения «нестыковка», имея в виду их «международные» стенания по поводу «нарушений прав крымских татар в России-Крыму».

Отдельно о «свободе прессы», этого последнего прибежища (оказавшегося «крайним») Эскендера Небиева! Сей шелкопер «загремел на нары» по одной, но очень простой причине. Кроме уже упомянутой статьи 212 УК РФ, его подозревают, что он намеренно «зашхерил» видеоматериалы татарского телеканала АТР, проливающие правду, чистую видеоправду, о тех самых событиях, которые «произошли на Украине» 26 февраля 2014 года перед зданием крымского парламента (ведь Эскендер – «пацан-журналист», а не «стукач»). Впрочем, Следственный комитет России в лице Булата Азизова, хочет скрупулезно разобраться в мотивации противозаконных поступков работника «супер-независимого СМИ».

Последний «перл тандема», запечатанный в текст Обращения Рады — это требование/ходатайство к ненавистной им России: перевести сына-убийцу —Хайсера Джемилева из российского СИЗО, в украинское. Сам Джемилев, наверное, до сих пор не отличает личное от общественного. Поэтому, того не осознавая, «втюхивает» в Обращении к «ООНам и ПАСЕкам» свои лично-семейные проблемы. Причем, о-очень большие проблемы! Можно только представить, какими скупыми мужскими слезами обливались «папа-Джемилев и мама-Ляшко», когда писали сей «наградной лист на сына полка: «Обеспечить возврат в Украину сына лидера крымских татар». В общем — жесть! В общем-то, рутинные для прошлых российско-украинских межгосударственных отношений бумаги (в частности — об экстрадиции уголовников) – забыты. Теперь «ментовско-прокурорский» тон сменился на «парламентско-международный» призыв.

Заметим, что непонимание киевскими политиканами их собственного «пафоса» вовсе не означает их неподсудность, ибо в Обращении (зарегистрированном в Аппарате Рады, а значит уже имеющем статус публичного документа) это Обращение — злоупотребление служебным положением! Т.о. лидеры «меджлисо-руха» с одной стороны — пытаются «спасти» от ответственности перед конкретными статьями Уголовного Кодекса Российской Федерации своих родных и друзей, а с другой — откровенно игнорируют собственный украинский УК. Вот тебе и законники.

Для «пафосности» в преамбулу Обращения Джемилев/Ляшко обильно снабдили высокопарными призывами, какие обычно на слуху в международных отношениях: «декларация ООН», «Рамочная конвенция», «права человека», «Совет Безопасности», «миссия ОБСЕ», «фундаментальный долг каждого государства» (это последнее – об Украине, разумеется). В этом демагоги из «меджлисо-руха» надо сказать за два с половиной десятилетия – поднаторели.

По всей вероятности какой-то особой реакции на свое Обращение его авторы не ждут. Ибо глупо рассчитывать с одной стороны на «понимание» России, коли смысл Обращения в ее адрес ультимативен и оскорбителен, а с другой – когда «мировое сообщество» поставлено авторами Обращение в позицию «пипла», который должен всю эту дребедень «схавать». Скорее всего (и как всегда) Обращение господ М.Джемилева и О.Ляшко рассчитано лишь на те СМИ, которые обслуживает общий антироссийский и антирусский проект под названием: «Украина не Россия!»

Александр Кучеренко, г. Симферополь, Крым, Россия

ПРИЛОЖЕНИЕ

Проект

вноситься народними депутатами України

Джемілєвим М., Висоцьким С.В., Герасимовим А.В., Геращенко І.В.,

Гопко Г.Н., Климпуш-Цинцадзе І.О., Левус А.М., Г.В. Логвинським,

О.В. Ляшко, Г.М. Немиря, А.А.Тетеруком

Ар’єв В.І.

ПОСТАНОВА

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

«Про звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, світових лідерів та всіх членів міжнародного співтовариства щодо засудження порушень прав і свобод кримськотатарського народу»

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, світових лідерів та всіх членів міжнародного співтовариства щодо засудження порушень прав і свобод кримськотатарського народу.

2. Доручити Голові Верховної Ради України невідкладно направити текст Звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ.

3. Доручити Голові Верховної Ради України забезпечити направлення тексту Звернення до світових лідерів.

4. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ

№ _________ від ____________ 2015 р.

Верховна Рада України

Відповідно до статті 93 Конституції України, статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» в порядку законодавчої ініціативи вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України «Про звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, світових лідерів та всіх членів міжнародного співтовариства щодо засудження порушень прав і свобод кримськотатарського народу».

На пленарному засіданні Верховної Ради України доповідати проект постанови буде народний депутат України М. Джемілєв.

Додатки:

1. Проект Постанови – на 1 арк.

2. Пояснювальна записка – на 2 арк.

3. Додаток (текст Звернення) – на 3 арк.

4. Електронний варіант зазначених документів

ЗВЕРНЕННЯ

Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, світових лідерів та всіх членів міжнародного співтовариства щодо засудження порушень прав і свобод кримськотатарського народу

Підтверджуючи повагу до Статуту ООН, Загальної декларації про права людини 1948 р., Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод людини 1950 р., Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1950 р., Рамкової конвенції про захист національних меншин 1994 р., Декларації ООН про права корінних народів 2007 р.,

Виходячи із Заяви Верхової Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави;

Відзначаючи, що дотримання прав людини і основоположних свобод є основоположним фундаментальним обов’язком кожної держави, а їхнє порушення є недопустимим та має одностайно засуджуватися міжнародним співтовариством;

Засуджуючи незаконну окупацію Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополь та масштабні, цілеспрямовані та системні порушення прав людини і громадянина, що здійснюються російською окупаційною владою на території Кримського півострова, у тому числі за національною ознакою, зокрема прав кримських татар як корінного народу України та прав представників інших національних меншин;

Підтверджуючи повагу України до норм міжнародного права та відданість принципам захисту корінних народів та національних меншин,

Беручи до уваги регулярні звіти Управління Верховного комісара ООН з прав людини, звіт Спільної Місії БДІПЛ ОБСЄ та Верховного комісара ОБСЄ з питань національних меншин та звіт Комісара Ради Європи з прав людини, а також моніторинг Кримської польової місії з прав людини, в яких зафіксовані численні факти системних порушень прав людини і громадянина на території окупованого Криму,

Нагадуючи про визнання Україною кримських татар корінним народом,

Висловлюючи обурення фактами численних та системних порушень Російською Федерацією прав кримських татар на території окупованого Криму;

Вшановуючи пам’ять невинних жертв злочинної депортації кримськотатарського народу, скоєної комуністичним тоталітарним режимом

18 травня 1944 року, а також жертв протиправних дій російської окупаційної влади в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 2014-2015 років,

Засуджуючи здійснювану у радянські часи та зараз депортацію кримських татар,

Підкреслюючи неприпустимість скоєння та толерування злочинів проти людяності, здійснюваних в центрі Європи однією з держав-постійних членів Ради Безпеки ООН,

Висловлюючи занепокоєння стосовно недопущення російською окупаційною владою міжнародних моніторингових місій у сфері захисту прав людини, прав корінних народі і національних меншин до спостереження за ситуацією на Кримському півострові,

звертаючи увагу на необхідність підтримки та захисту кримських татар від протиправних дій окупаційної влади в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі,

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ:

вимагає від Російської Федерації негайно припинити політику, спрямовану на порушення прав людини і свобод громадянина в Криму як невід’ємній частині суверенної території України, у тому числі прав кримських татар як корінного народу України;

вимагає від Російської Федерації покласти край практиці викрадень, незаконних затримань та ув’язнень, заборони на в’їзд представникам кримськотатарського народу на територію півострова, порушення свободи слова та ЗМІ, обмеження свободи віросповідань та трактування будь-яких демократичних проявів незгоди як екстремістських дій;

звертається до міжнародного співтовариства із закликом засудити насильницьку депортацію кримських татар, здійсненої комуністичним режимом СРСР 18 травня 1944 року, а також нинішніх дій Росії, спрямованих на порушення нею прав кримськотатарського народу як корінного народу України,

закликає всіх світових лідерів та визнаних суспільних діячів докласти необхідних зусиль задля захисту кримських татар від дискримінації та переслідувань з боку Російської Федерації;

закликає міжнародне співтовариство здійснити тиск на Російську Федерацію як сторону, що, здійснивши незаконну окупацію Криму, всіляко порушує права і свободи кримських татар в Автономній Республіці Крим і місті Севастополю, та сприяти відновленню діяльності міжнародних моніторингових місій з прав людини в Криму;

звертається до міжнародного співтовариства із закликом докласти всіх зусиль для поновлення права М.Джемілева, Р.Чубарова, І.Юкселя, С.Кадирова на проживання на своїй рідній землі, безперешкодно в’їжджати до Криму та виконувати свої функції як очільників і представників Меджлісу кримськотатарського народу,

вважає спільними завданнями для всіх членів міжнародного співтовариства, які поділяють загальновизнані цінності та повагу до прав людини, недопущення перешкоджання окупаційною владою Криму діяльності представницьких органів кримськотатарського народу – Курултаю та Меджлісу, що обрані відповідно Декларації ООН про права корінних народів, а також діям, спрямованим на знищення свободи слова в окупованому Криму – перш за все, закриттю єдиного кримськотатарського каналу АТР;

вимагає від Російської Федерації забезпечити повернення в Україну сина лідера кримських татар Мустафи Джемілєва – Хайсера Джемілєва, звільнити від незаконного арешту та позбавлення волі заступника Голови Меджлісу Ахтема Чійгоза, громадських активістів Алі Асанова, Мустафу Дегерменджі, Ескендера Небієва, Талята Юнусова, негайно припинити практику кримінального переслідування активістів кримськотатарського народу за надуманими звинуваченнями;

вимагає від окупаційної влади в Автономній Республіці Крим забезпечувати безперешкодний допуск міжнародних спостережних місій з прав людини та прав корінних народів і національних меншин на територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополю з метою постійного моніторингу і спостереження за ситуацією у сфері захисту прав людини і основоположних свобод на Кримському півострові;

Закликає міжнародне співтовариство засудити репресивні дії Російської Федерації в окупованому Криму, спрямовані проти прав і свобод людини, виявити одностайну солідарність та посилити тиск на Росію з метою відновлення юрисдикції України в межах міжнародно визнаних кордонів України.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Постанови Верховної Ради України

«Про звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, світових лідерів та всіх членів міжнародного співтовариства щодо засудження порушень прав і свобод кримськотатарського народу»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта.

У зв’язку з численними порушеннями прав і свобод кримських татар Російською Федерацією та незаконною самопроголошеною владою Криму існує потреба консолідації зусиль України та міжнародного співтовариства задля припинення такої неприйнятної практики. Крім того, неприпустимим є повторення у будь-якій формі дій, подібних до протиправної депортації кримських татар, розпочатої в травні 1944 року радянською владою.

2. Цілі і завдання акта.

Проект постанови спрямований на протистояння порушенням прав кримських татар, визнаних Україною корінним народом, та на привертання уваги міжнародного співтовариства до цієї проблеми.

3. Загальна характеристика і основні положення акта.

Постанова включає звернення до Організації Об’єднаних Націй, Європейському Парламенту, Парламентській Асамблеї Ради Європи, Парламентській Асамблеї ОБСЄ, світовим лідерам та всім членам міжнародного співтовариства. Основними положеннями звернення є засудження порушень прав кримських татар, заклик до негайного припинення будь-яких переслідувань чи дискримінаційних дій, об’єктом яких виступають кримські татари. Постанова закликає міжнародне співтовариство не залишатись осторонь окресленої проблеми, адже зобов’язання поважати права людини за своєю природою є зобов’язанням erga omnes.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.

Прийняття Постанови не створює необхідності внесення змін до інших законодавчих актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування.

Реалізація Постанови не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта.

Прийняття проекту Постанови надасть додаткове сприяння захисту прав кримських татар, дозволить вкотре нагадати світу про порушення прав людини, які відбуваються на окупованій Російською Федерацією території, сприятиме консолідації зусиль міжнародного співтовариства задля протистояння таким порушенням